Історія самбо

Самбо - один з найвидовищніших видів спорту . Вважається що засновником самбо був Ощепков Василь Сергійович, який закінчив школу дзю-до в Токійському Кадокані. Отримані ним знання зазнали чисельних трансформацій і допрацювань. Так виник новий вид єдиноборств- самбо. Також величезний внесок у становлення, розвиток і поширення системи самозахисту без зброї вніс А. А. Харлампієв (один з учнів В. С. Ощепкова), який самостійно вивчав національні види боротьби різних народів. 

У 20-30 ті роки над прийомами захисту і нападу за системою джиу-джицу в Україні працював А.Буценко в 1928 р. Він видав книгу під назвою "Самозахист без зброї". У 1932 році Василь Ощепков почав викладати самбо в Московському інституті фізичної культури. В Україні самбо культивується з 1934 року. Роман Школьніков (учень Ощепкова) закінчив Московський ГЦОЛІФІК і був направлений на роботу до Харкова, де в місцевому Інституті фізичної культури став викладати самбо на кафедрі захисту і нападу. З його ініціативи курс цього виду боротьби був включеницй до навчальної програми для всіх курсів, а в створеній при інституті вищий школі тренерів відкрилося відділення самбо. 

16 листопада 1938 року Всесоюзний комітет з фізичної культури і спорту Наказ № 633 "Про розвиток боротьби вільного стилю (самбо)": 

" Ця боротьба, що склалася з найбільш цінних елементів національних видів боротьби Союзу і деяких кращих прийомів видів боротьби, є надзвичайно цінний по своєму різноманіттю техніки і прикладних видів спорту."

Було прийнято рішення про організацію у всіх республіках СРСР системи підготовки самбістів, а також створена всесоюзна секція боротьби вільного стилю (самбо), пізніше стала Федерацією самбо. У наступному році пройшов перший чемпіонат країни по новому виду спорту.

Початок Великої вітчизняної війни призупинив розвиток самбо в СРСР. Але війна ж стала жорстокою перевіркою життєздатності самбо у бойових умовах. Спортсмени і тренери виховані самбо з честю захищали Батьківщину, брали участь у підготовці бійців і командирів, билися в рядах діючої армії. Самбісти нагороджені бойовими орденами і медалями, багато з них стали Героями Радянського Союзу.

У 1950-ті роки самбо виходить на міжнародну арену і неодноразово доводить свою ефективність. У 1957 році, борючись з угорськими дзюдоїстами, радянські самбісти в двох товаристських зустрічах беруть переконливу перемогу із загальним рахунком 47:1. Через два роки самбісти повторили свій успіх у зустрічах з дзюдоїстами НДР. На передодні олімпійських ігор в Токіо радянські самбісти , борячись за правилами дзюдо розгромили збірну збірну Чехословатчини, а потім перемогли чемпіонів Європи з дзюдо, збірну Франції. У 1964 році радянські самбісти представляють країну на Олімпійських іграх в Токіо, де дебютує дзюдо. В результаті тріумфального виступу СРСР, яка зайняла друге місце в загальнокомандному заліку, в Японії вже на наступний рік створюється федерація самбо. Організовується обмін тренерами і спортсменами, перекладається на японську мову методична література самбо. Починається процес активного використання методик підготовки самбістів і способів ведення поєдинку в самбо для вдосконалення дзюдо. 

У 1966 році на конгресі Міжнародної федерації аматорської боротьби (ФІЛА) самбо офіційно визнається міжнародним видом спорту. Почалося впевнене зростання популярності самбо по всьому світу. Вже на наступний рік в Ризі відбувся перший міжнародний турнір з самбо, в якому взяли участь спортсмени з Югославії, Японії, Монголії, Болгарії та СРСР. У 1972 році проходить перший відкритий чемпіонат  Європи , а в 1973 році - перший чемпіонат світу, в якому взяли участь спортсмени з 11 країн. У наступні роки регулярно проводяться чемпіонати Європи, світу, міжнародні турніри. Створюються федерації самбо в Іспанії, Греції, Ізралії, США, Канаді, Франції та інших країнах. 

На 1990-ті роки припав важкий для самбо період. В умовах перебудови особливої популярності набули різні види східних єдиноборств, чому значною мірою сприяв західний кінематограф, що пропагував ефектні прийоми карате, айкідо, ушу і т.д.-раніше вони знаходилися під забороною держави, ці бойові мистецтва стали особливо привабливими для населення. Але вже наприкінці 1990-х початку 2000-х років відбувається становлення нової дисціпліни - бойового самбо. Багато в чому це було пов?язано зі зростаючою популярністю змішаних єдиноборств де вихованці школи самбо довели свою ефективність.

На даний момент боротьба самбо та розділ бойового самбо успішно розвиваються та  популяризуються в нашій країні.